Мелькание огней, блеск мишуры и свечи,
Толпа, толпа людей...мне душно, тесно в ней.
А где Рожденный Бог,
Христос- Царь Иудейский?
Спешу придти к Нему, упасть пред Ним скорей!
Ты, свитый в пеленах, лежишь в сырой пещере,
Хотя Тебе все небеса поют.
Здесь на земле все на словах,
на деле- пещера, ясли, крест вот для Тебя приют.
Младенец Иисус, о как постичь мне можно,
Что Ты Сам Бог -Великий и Благой
Пошел путем скорбей, чтоб не мирились с ложью,
Принес на землю мир и дал душе покой.
Здесь на земле все ищут себе славы,
За добрые дела аплодисментов ждут.
Но только Ты Один достоин лишь по праву
И славы и хвалы и царственный приют!
Я пред Тобой склонюсь в благоговении,
Пусть слезы на очах, молчат мои уста.
Но для меня звучит вновь ангельское пение,
Я сердце распахну для Господа Христа!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
